Стимулювати (від лат. stimulo – збуджую, заохочую) – означає спонукати до дії, давати поштовх, заохочувати.
Заохочення – метод вираження суспільної позитивної оцінки поведінки і діяльності вихованців. Він закріплює позитивні навички і звички. Дія заохочення основана на збудженні позитивних емоцій. Саме тому воно вселяє впевненість, створює добрий настрій, підвищує відповідальність. Види заохочення досить різноманітні: схвалення, похвала, подяка, премія, нагорода, важливе доручення.
Схвалення – найпростіший вид заохочення. Схвалення педагог може висловити жестом, мімікою, позитивною оцінкою поведінки чи роботи учня, колективу, довір’ям у вигляді доручення, схваленням перед класом, учителями, батьками. Довір’я, повага вселяють впевненість у своїх силах, почуття власної гідності. Заохоченням більш високого рівня є вдячність, нагородження тощо, які викликають і підтримують стійкі позитивні емоції, дають вихованцям чи колективу довгочасні стимули, бо вінчають тривалу і наполегливу працю.
Використовуючи цей метод, слід дотримуватися ретельного дозування і відомої обережності:
- заохочувати слід не тільки вихованців, які домоглись успіху, а й тих, хто проявив працелюбство, відповідальність, чуйність, допомагаючи іншим, хоча й не домігся високих результатів;
- обираючи заохочення, важливо знайти міру, гідну вихованця; непомірна хвала спричиняє зазнайство;
- заохочення потребує особистого підходу; важливо своєчасно підтримати невпевненого, відстаючого;
- головним у сучасному шкільному вихованні є дотри мання справедливості; вирішуючи питання заохочення, слід радитися з вихованцями.
Змагання – це метод спрямування природної потреби учнів у суперництві й пріоритеті на виховання потрібних їм і суспільству якостей. Змагаючись, школярі швидко засвоюють досвід суспільної поведінки, розвивають фізичні, моральні, естетичні якості. З-поміж важливих вимог і умов організації змагання виділимо такі:
- Продумана організація змагання. Необхідно визначити мету і завдання змагання, скласти програму, розробити критерії оцінок, створити умови для проведення змагання, підведення підсумків і нагороди переможців. Змагання повинно бути досить важким, захоплюючим; пункти змагання – конкретними, щоб результати їх виконання можна було оцінити і порівняти; критерії оцінок – простими і зрозумілими для всіх учасників.
- Необхідно встановити спрямованість і зміст змагання. Класичним видом змагань у навчальних школах було змагання за звання першого учня школи, класу, кращого знавця предмета. У наших школах протягом останніх десятиліть змагання за конкретним показником успішності не проводилося. Сьогодні з’явилися можливості відродити такі змагання між школярами. Звикати до активної боротьби за своє майбутнє людина повинна з дитинства і в реальних умовах. Усе, що є в житті, повинно бути в школі.
Ефективність змагання значно підвищується, якщо його цілі і завдання, умови проведення визначають самі учні. Вони ж підводять підсумки і визначають переможців. Педагог підтримує, спрямовує ініціативу вихованців, надає конкретну допомогу.
Метод покарання є найбільш відомим. У сучасній педагогіці ставлення до цього методу досить суперечливе і неоднозначне. Існують полярні погляди – від суттєвого посилення покарань до повної їх відміни.
Покарання – це метод педагогічного впливу, який повинен попереджувати небажані вчинки, гальмувати їх, викликати почуття провини перед собою та іншими людьми. Відомі види покарань, пов’язані з накладанням додаткових обов’язків, позбавленням або обмеженням певних прав, вираженням морального осуду, звинувачення. У сучасній школі практикуються різноманітні форми покарань: несхвалення, зауваження, догана, попередження, стягнення, звільнення від занять, виключення зі школи та ін.
З-поміж педагогічних умов, які визначають ефективність методу покарання, виділяються такі:
- Сила покарання збільшується, якщо воно виходить з колективу або підтримується ним.
- Не рекомендується застосовувати групові покарання.
- Покарання є дієвим, якщо воно зрозуміле учневі й сприймається ним як справедливе.
- Використовуючи покарання, не можна ображати вихованця; формула «провина – покарання» повинна дотримуватися неухильно.
- Застосовувати метод слід лише за умови повної впевненості у справедливості та користі покарання.
- Не можна перетворювати покарання у зброю помсти.
- Якщо педагог приймає особистісний підхід, то покарання, як і заохочення, диференціюються.
- Покарання вимагає педагогічного такту, знання вікової психології і розуміння того, що одними покараннями справі не допоможеш. Тому покарання застосовується лише в комплексі з іншими методами.
Вибір методів виховання
Методи виховання не бувають ні добрими, ні поганими без урахування тих умов, у яких вони застосовуються. Вихователь, який краще враховує конкретні умови, використовує адекватну їм педагогічну дію і передбачає її наслідки, завжди досягає високих результатів виховання.
Розглянемо загальні причини (умови, фактори), що визначають вибір методів виховання.
- Цілі і завдання виховання. Ціль не тільки виправдовує методи, а й визначає їх. Яка мета, такими повинні бути й методи її досягнення.
- Зміст виховання. Необхідно правильно пов’язати методи не із змістом взагалі, а з конкретним смислом.
- Виховні особливості дітей. Ті самі завдання вирішуються за допомогою різних методів залежно від віку вихованців.
- Індивідуальні особливості вихованців. Загальні методи, загальні програми є лише канвою виховної взаємодії. Необхідне їх індивідуальне й особистісне коректування.
- Умови виховання. До них, крім матеріальних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, відносяться і відношення, які складаються в класі: клімат у колективі, стиль педагогічного керівництва тощо.
- Засоби виховання. Методи виховання стають засобами, якщо виступають компонентами виховного процесу. Крім методів, існують й інші засоби виховання, з якими методи тісно пов’язані і застосовуються в єдності (наочні посібники, твори образотворчого мистецтва, засоби масової інформації, різні види діяльності, педагогічна техніка та ін.). Значення цих факторів непомітне доти, допоки вони знаходяться в межах норми. Але як тільки норма порушується, їх вплив на вибір методів виховання може стати визначальним.
- Рівень педагогічної кваліфікації. Вихователь обирає лише ті методи, якими він володіє.
- Очікувані наслідки. Обираючи метод, вихователь повинен бути впевненим в успіхові.
Для цього потрібно передбачити, до яких результатів призведе застосування методу.
Подраздел: Шпаргалки по педагогике
Подраздел: Шпаргалки по педагогике (украинский язык)
Похожие материалы в разделе Шпаргалки по …:
- Сущность неопозитивизма
- Основные требования гуманистичесхой педагогики
- Методи організації діяльності
- Системный подход к изучению личности. Человек и его место в различных системах.
- Сущность бихевиоризма
- Розвиток дитячого коллективу
- Колектив як форма виховання
- Виховання громадянської культури
- Задачи нравственного и эстетического воспитания
- Классификация методов воспитания