У сучасній школі класно-урочна форма є головною (основною), її ключовим компонентом є урок. Урок – це «відрізок» навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. Незважаючи на малу тривалість, уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому, зокрема: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. Тому від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.

Над удосконаленням уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені загальні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсякчас.

З-поміж загальних вимог, яким повинен відповідати сучасний урок, виділяються такі:

  1. Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
  2. Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил.
  3. Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб.
  4. Встановлення міжпредметних зв’язків, усвідомлених учнями.
  5. Зв’язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку школярів.
  6. Стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості.
  7. Логічність і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності.
  8. Ефективне використання педагогічних засобів.
  9. Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
  10. Формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності.
  11. Формування уміння вчитися, потреби постійного поповнення своїх знань.
  12. Діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами.

До дидактичних (освітніх) вимог належать:

  1. чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;
  2. раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
  3. впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;
  4. раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;
  5. творчий підхід до побудови структури уроку;
  6. поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;
  7. забезпечення оперативного зворотного зв’язку; дієвого контролю й управління.

До розвиваючих вимог належать:

  1. формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
  2. вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
  3. стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному,емоційному, соціальному розвиткові учнів.

Виховні вимоги до уроку включають:

  1. визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці;
  2. постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи;
  3. формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, ретельності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.;
  4. формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;
  5. співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.

Крім перерахованих вимог до уроку, в педагогічній літературі виділяються й інші вимоги: організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні, етнічні та ін.

Відомий український педагог Н.П. Ґудзик (Одеса), розповідаючи про свою лекційно-семінарську систему навчання хімії, наводить приклад розробки завдань уроку.

Тема уроку: «Властивості ароматичних вуглеводнів. Механізм заміщення атомів водню в бензольному ядрі».

Тип уроку: урок загального розгляду теми.

Завдання уроку:

  1. Чому навчати.
    1. Застосовувати знання про ефект сполуки подвійних та одинарних зв’язків для прогнозування властивостей речовин.
    2. Розуміти хід реакцій заміщення атомів водню в бензольному ядрі.
    3. Визначити відносну реагентну здатність гомологів бензолу і його похідних.
  2. Що розвивати.
    1. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків між структурою речовини і її властивостями.
    2. Розуміння теорії вірогідних структур і методів їх аналізу.
    3. Розуміння природи єдності фізичних і хімічних явищ.
  3. Що виховувати.
    1. Точний аналітичний підхід до розгляду явищ природи.
    2. Уміння бачити і відчувати красу та гармонію світобудови.
    3. Любов до дослідження, а через неї – до науки і виробничої діяльності.
    4. Намагання присвятити себе служінню благородній меті…

Подраздел: Шпаргалки по педагогике

Подраздел: Шпаргалки по педагогике (украинский язык)

Похожие материалы в разделе Шпаргалки по …:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *