У сучасній школі класно-урочна форма є головною (основною), її ключовим компонентом є урок. Урок – це «відрізок» навчального процесу, який є викінченим у смисловому, часовому й організаційному відношенні. Незважаючи на малу тривалість, уроки мають ті структурні компоненти, які характеризують процес навчання в цілому, зокрема: цільовий, стимуляційно-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулювальний та оцінно-результативний. Тому від ефективності уроків залежить ефективність навчального процесу.
Над удосконаленням уроку працює багато теоретиків і практиків усього світу. Вироблені загальні вимоги до уроку, які повинен знати кожен педагог і дотримуватися їх повсякчас.
З-поміж загальних вимог, яким повинен відповідати сучасний урок, виділяються такі:
- Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу.
- Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил.
- Забезпечення умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб.
- Встановлення міжпредметних зв’язків, усвідомлених учнями.
- Зв’язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку школярів.
- Стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості.
- Логічність і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності.
- Ефективне використання педагогічних засобів.
- Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
- Формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності.
- Формування уміння вчитися, потреби постійного поповнення своїх знань.
- Діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвиваючими і виховними вимогами.
До дидактичних (освітніх) вимог належать:
- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;
- раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
- впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;
- раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;
- творчий підхід до побудови структури уроку;
- поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;
- забезпечення оперативного зворотного зв’язку; дієвого контролю й управління.
До розвиваючих вимог належать:
- формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
- вивчення й урахування рівня розвитку та психічних властивостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»;
- стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному,емоційному, соціальному розвиткові учнів.
Виховні вимоги до уроку включають:
- визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці;
- постановку і формування виховних завдань, зумовлених цілями і змістом навчальної роботи;
- формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, ретельності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.;
- формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;
- співробітництво і партнерство з учнями, зацікавленість у їхніх успіхах.
Крім перерахованих вимог до уроку, в педагогічній літературі виділяються й інші вимоги: організаційні, психологічні, управлінські, санітарно-гігієнічні, етнічні та ін.
Відомий український педагог Н.П. Ґудзик (Одеса), розповідаючи про свою лекційно-семінарську систему навчання хімії, наводить приклад розробки завдань уроку.
Тема уроку: «Властивості ароматичних вуглеводнів. Механізм заміщення атомів водню в бензольному ядрі».
Тип уроку: урок загального розгляду теми.
Завдання уроку:
- Чому навчати.
- Застосовувати знання про ефект сполуки подвійних та одинарних зв’язків для прогнозування властивостей речовин.
- Розуміти хід реакцій заміщення атомів водню в бензольному ядрі.
- Визначити відносну реагентну здатність гомологів бензолу і його похідних.
- Що розвивати.
- Розуміння причинно-наслідкових зв’язків між структурою речовини і її властивостями.
- Розуміння теорії вірогідних структур і методів їх аналізу.
- Розуміння природи єдності фізичних і хімічних явищ.
- Що виховувати.
- Точний аналітичний підхід до розгляду явищ природи.
- Уміння бачити і відчувати красу та гармонію світобудови.
- Любов до дослідження, а через неї – до науки і виробничої діяльності.
- Намагання присвятити себе служінню благородній меті…
Подраздел: Шпаргалки по педагогике
Подраздел: Шпаргалки по педагогике (украинский язык)
Похожие материалы в разделе Шпаргалки по …:
- Позашкільні форми виховання
- Определение непослушания и упрямства
- «Социальная ситуация развития» (Л.С. Выготский) и её место в становлении личности.
- Методы социальной психологии: общая характеристика и возможность их использования в работе практического психолога
- Сущность бихевиоризма
- Сущность видеометода
- Поняття про зміст виховання
- Поощрение, соревнование
- Структура и функции социальных установок и стереотипов
- Методи стимулювання і мотивації уміння