Сучасна педагогічна теорія представляє педагогічний процес як динамічну систему. Слово «система» (від гр. systema – ціле, що складене з частин) означає цілісність, яка являє собою єдність закономірно розташованих і взаємопов’язаних частин. Основними ознаками системи є: а) наявність компонентів, які можна розглядати у відносній ізольованості, поза зв’язками з іншими процесами і явищами; б) наявність внутрішньої структури зв’язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами; в) наявність певного рівня цілісності, ознакою якої є те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат; г) наявність у структурі системоутворюючих зв’язків, які об’єднують компоненти, як блоки, частини в єдину систему; д) взаємозв’язок з іншими системами.
Системне бачення педагогічного процесу дозволяє чітко виділяти складові компоненти, проаналізувати всю різноманітність зв’язків і відносин між ними, кваліфіковано управляти педагогічним процесом.
Педагогічний процес як система протікає в інших системах: освіті, школі, класі, на окремому уроці тощо. Кожна з таких систем функціонує в певних зовнішніх, зокрема природно-географічних, суспільних, виробничих, культурних тощо та внутрішніх умовах, якими для школи є матеріально-технічні, морально-психологічні, санітарно-гігієнічні та інші умови. Кожна з систем має власні складові. Компонентами системи, в якій протікає педагогічний процес, є педагоги, вихованці і умови виховання.
Яка ж будова педагогічного процесу? У виховній роботі педагог ставить перед собою мету виховання. Для того, щоб її досягти, він конкретизує свої дії, тобто визначає завдання; для реалізації завдань застосовує відповідні педагогічні засоби. Якщо при цьому достатньо враховуються закономірні зв’язки й умови, то між педагогом і вихованцями встановлюється співробітництво, педагог викликає й організовує активну діяльність учнів, спрямовану на засвоєння людського досвіду, домагається певного прогресу в індивідуальному розвитку відносно мети виховання, що потенціально виявлятиметься в результатах виховання.
До педагогічних засобів у широкому розумінні належать: зміст, що підлягає засвоєнню; методи й організаційні форми виховання, за допомогою яких педагог викликає активну діяльність вихованців, встановлює взаємозв’язки, організовує процес.
Отже, педагогічний процес характеризують: ціль, завдання, зміст, методи, форми взаємодії педагогів і вихованців, досягнуті при цьому результати.
Зазвичай, це і є цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний компоненти, що утворюють систему. Цільовий компонент процесу містить усю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості – до конкретних завдань формування певних якостей чи їх елементів. Змістовий компонент відображає смисл, що вкладається як у загальну мету, так і в кожне конкретне завдання; зміст, який необхідно засвоїти. Діяльнісний компонент передбачає взаємодію педагогів і вихованців, їх співробітництво, організацію й управління процесом. Результативний компонент процесу характеризує досягнуті зрушення відносно поставленої мети.
Другою важливою ознакою педагогічного процесу як системи є наявність у ньому внутрішньої структури зв’язків між компонентами та їх підсистемами.
Подраздел: Шпаргалки по педагогике
Подраздел: Шпаргалки по педагогике (украинский язык)
Похожие материалы в разделе Шпаргалки по …:
- Тестування рівня засвоєння змісту освіти
- Філософські основи педагогіки
- Влияние деятельности на развитие личности
- Колектив як форма виховання
- Виды педагогических экспериментов
- Задачи физического воспитания
- Социально-психологические механизмы воздействия в процессе общения. Психологические приемы формирования аттракции
- Суть педагогічного процессу
- Методы социальной психологии: общая характеристика и возможность их использования в работе практического психолога
- Принцип доступности и принцип научности