Педагогика ↓

Прийоми навчання дітей розповідати

Основними є: зразок, план, складання розповіді за частинами, колективне складання розповідей.

Зразок розповіді – це опис предмета, події, явища доступні для наслідування дітьми як за змістом, так і за формою. Розповідь-зразок повинна бути простішою, ніж розповідь для слухання. Зразок повинен мати цінний виховний зміст, у ньому треба описувати добрі вчинки, дружні почуття тощо. Мова має бути живою, образною, речення короткі.

Зразок розповіді є найлегшим прийомом навчання, тому що він показує дітям головний результат, до якого вони повинні прагнути , допомагає підібрати аналогічний зміст для їхньої розповіді. Зразок розповіді визначає її обсяг, послідовність. Тому зразок застосовується на початкових етапах навчання розповіді, у випадках постанови перед дітьми нових завдань. Як дидактичний прийом зразок використовується на початку заняття. На перших етапах зразок розповіді краще поєднувати з її планом, для того, щоб пояснити свою розповідь, нібито показати, як її скласти. Це сприяє самостійній творчій роботі.

План розповіді – це 2-3 основних запитання, які визначають зміст і послідовність викладачу. У процесі заняття план треба поповнювати новими запитаннями, це активізує увагу дітей. Рекомендується колективний розбір плану.

Складання розповіді за частинами або колективне складання розповідей. Цей прийом використовується при складанні розповіді за картиною, яку можна поділити на кілька частин, а також при складанні розповіді описового характеру колективного досвіду.

Є також прийом – закінчення дітьми розповіді розпочатої вихователем. Розвитку у дітей фантазії сприяє підказування варіантів сюжету, обставин дії та ін.

Питання, як прийом навчання в розповіданні, займає другорядне місце. Запитання дітям ставляться після закінчення розповіді для уточнення або доповнення її.

Оцінка – важливий прийом навчання розповіді. Суть її полягає в тому, щоб діти наслідували, що схвалив вихователь, і уникали того, що він засудив. Оцінки, які даються у кінці розповіді, не мають дидактичного значення. Доцільніше дати оцінку по ходу слухання розповіді і не обов’язково розгорнуту. Вихователь повинен у своїй оцінці відмітити спроби творчості, вдале розкриття сюжету, виразність мови, повну передачу тощо.

Похожие материалы в разделе Педагогика:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *